Ось іще запитання: які права є в Палестинської автономії? У неї одне право, воно ж обов'язок — виконувати вказівки єврейського уряду і підтримувати порядок. Яких прав у неї немає? Автономна влада не може навіть викопати колодязь без відповідного дозволу єврейських начальників. Вона не може імпортувати й експортувати нічого без згоди єврейської влади. Вона зобов'язана купувати ізраїльські товари за ізраїльськими цінами. Вона вправі — як премію — гарувати за копійки на ізраїльських фермах і на заводах, багато з яких розташовано на так званих автономних територіях.
Розумієте, як це добре і просто? Ви будуєте завод на територіях, палестинці працюють на вас, але в той же час завод екстериторіальний, а палестинців немає навіть у списках місцевого населення. Це, звичайно, старий єврейський задум. «Одного разу у п'ятницю ребе їхав до Одеси. Він затримався в дорозі, уже наставала субота, але ребе помолився, і Господь створив чудо — усюди була субота, а там, де їхав ребе, була п'ятниця».
Ця притча, виявилося, була пророчою. Усюди, де перебуває єврей, — там Ізраїль, громадянські права, нормальна зарплата, соціальні права. А де його немає — там уже дикість, «третій світ», убогість, катівні і голод. І, за логікою божевільні, так і має бути. Тому в єврейському поселенні Елі, між двома палестинськими селами до півдня від Наблуса, відкрили новий плавальний басейн олімпійського розміру. У той самий час в околишніх селах у гоїв немає води — ані в басейні, ані в крані. Є села, де уже вісім місяців немає води. У селян не тільки загинув врожай — вони не миються тижнями. Питну воду приносять із собою в пластикових пляшках. Рука на водорозбірному клапані — єврейська рука. Як співали свого часу, «якщо в крані немає води...».