_{Абст. Ви налетіли на неї?}

_{Бретмюллер. Не переривайте! Вночі ми спливли, щоб зарядити батарею… Вибачте, яке сьогодні число?}

_{Абст. П'яте березня.}

_{Бретмюллер. Виходить, я знову був непритомний досить довго? Чи я нічогісінько не пам'ятаю?}

_{Абст. Ви були непритомні.}

_{Бретмюллер. Майже місяць!}

_{Абст. Ви спали. Це зробив я, бо сон для вас — найкращі ліки. Але розповідайте далі. І, будь ласка, не відхиляйтесь: часу мало.}

_{Бретмюллер. Я знову знепритомнію?}

_{Абст. Розказуйте далі.}

_{Бретмюллер. Боже, невже все повториться?..}

_{Абст. Ви даремно втрачаєте час.}

_{Бретмюллер. Гаразд. Ми майже зарядили батарею, коли сигнальник помітив корабель. Це був корвет. Він швидко пішов прямо на нас. Човен спішно ринувся на глибину. Спустившись на півтораста футів, ми опинилися на рідкому грунті}

_{Абст. Так. Далі.}

_{Бретмюллер. Застопорили двигуни — в останню мить здалося, що корабель почав повертати праворуч. Можливо, міркував я, нас іще не помітили, не варто виказувати себе шумом гвинтів. Але я помилився. Я зробив подвійну помилку. Я погубив людей, човен!..}

_{Абст. Не відхиляйтесь. Розповідайте про найважливіше. Поки що мене цікавлять тільки факти. Згодом, коли ви одужаєте, ми повернемося до цієї розмови.}

_{Бретмюллер. Дайте мені сигарету.}

_{Абст. Для людини у вашому стані тютюн — найміцніша отрута!}