— Гребенівський Михайло Миколайович, сотник, льотчик-дозорець;

— Пономаренко Сергій Миколайович, значковий, дозорець;

— Поготовко Михайло Миколайович, значковий, льотчик-дозорець (згодом — в АУНР);

— Воробкало Вадим Діомідович, хорунжий, льотчик-дозорець;

— Мілашевський Сергій Йосипович, хорунжий, дозорець;

— Чечет Віктор Костянтинович, хорунжий, дозорець;

— Єгоров II Яков Яковлевич, хорунжий, дозорець;

— Борисов, льотчик-дозорець (13.04.1918 звільнений);

— Веселовський II, дозорець;

— Воронін, дозорець (21.04.1918 звільнений).

У Києві загін розділився: більша його частина на чолі з О. Єгоровим залишилася для доформування, а інша, озброєна щонайменше трьома літаками, ще 6 березня 1918 р. у складі Окремої Запорізької дивізії вирушила на протибільшовицький фронт.

Із наказів по загону довідуємося про роботу українських авіаторів. Приміром, 15.03.1918 у літака «Сопвич», пілотованого О. Єгоровим, перестав працювати мотор. Командир загону летів до штабу Запорізької дивізії, але мусив здійснити аварійну посадку прямо на підтопленому пасовищі біля с. Осокорки під Києвом. Згодом протягом квітня 1918 р. під час польотів було розбито 2 літаки «Бранденбург», а також «Анасаль» і «Декан». Крім того, один із «Румплерів» (№ 316) після одного з перших польотів «набув неймовірного вигляду».

Інші літаки служили довго та справно. Так, 14 квітня 1918 р. у Києві льотчики Єгоров та Вержбицький виконали показові польоти по півтори години кожний на літаках «Сопвич» та «Ньюпор» 23. З 7 до 21.05.1918 за наказом Штабу гетьмана П. П. Скоропадського Олександр Єгоров здійснив на «Румплері» (№ 362) кілька великих перельотів за маршрутом Київ-Єлісаветград-Катеринослав-Олександрівськ-Катеринослав-Єлісаветград-Київ

Бойова частина загону, до складу якої належали військові льотчики Котов, Кротюк, Вноровський, Чудновський, Вержбицький та Качан, льотчики-дозорці Гербанівський, Покровский, Воробкало, дозорці Пономаренко, Єгоров II та Воробкало, брала участь у всіх бойових діях Запорізької дивізії на Лівобережній Україні та в Криму.