Гудеріанізація армії дала тільки перші свої наслідки.
Шкода, що територія третього рейху — не така вже велика, не дасть вона розгорнутися і драпові, і гудеріанізації так, як би вони могли це зробити…
А чи не випередити Червоній Армії уславлену німецьку, стати спереду та:
— А куди? Ану, назад!
Хай біжить на схід.
У нас місця вистачить і для Гудеріана, і для гудеріанізованої армії.
Пекло тріщить
Ой, що робиться зараз у пеклі, що робиться?!
Усі чорти в паніці, а найстарший диявол, Вельзевул, сидить у кабінеті, замкнувся, нікого не приймає, секретарка ходить навшпиньки і, як котрийсь сатана голову до приймальні виткне, — зразу:
— Ш-ш-ш! Тихо!
— Не приймають?!
— Та куди там приймать?! Замислившись, ратиці гризуть і сопуть!
— А що таке?!
— Тихо! І сама не знаю! Іноді шию дугою вигнуть, голову нахилять, хвостом себе по стегнах ляскають та все когось ріжками ніби хотять проткнуть і набік одкинуть! Тікай краще!
Сатана тихенько зачинив двері й чкурнув од кабінету, нервовий і наполоханий.
Довгенько щось отак сидів у кабінеті на самоті диявол Вельзевул — та все думав.
Раптом різкий дзвінок до секретарки.
Секретарка вскочила до кабінету і вжахнулася: диявол сидить блідий, очі йому червоні, ріжки загострилися, китиця на хвості вистріпалась, волосся на животі й на спині геть-чисто все посивіло, — тільки на голові та на хвості й чорне, — лапи всі лисі, ратиці пообкусувані, і не говорить, а якимось хрипучим голосом мекає:
— Під Новий рік збіговисько усіх чортів і молодших і старших! Щоб усі були! Зібрати всіх в сковородинському цеху! Дров під сковородки в цей час не підкладать, щоб грішники не шкварчали, бо заважатимуть…
— Припинить, значить, тортури грішникам, чи як, ваша диявольська екселенція? — боязко запитала секретарка.