Муфтик і Мохобородько збентежено поглянули на Півчеревичка. Що він затіяв? Що спало йому на думку? Чи й справді сподівається дати відсіч оцій зграї? На жаль, Півчеревичок не зміг пояснити свого плану, бо зайшовся кашлем.

— Ви мої рятівники! — розчулилася бабця. — Нарешті я зможу спокійно жити.

Але цього разу Півчеревичків кашель ніяк не вщухав, тому старенька так і не довідалася, яким чином хочуть позбавити її од кішок. Друзі попрощалися зі старою. Лише тоді, коли повернулися до машини, Півчеревичків кашель угамувався настільки, що він зміг пояснити друзям свій намір.

— Адже в мене є мишеня, — захоплено говорив він. — Прив’яжемо його мотузкою до машини і, коли Муфтик поїде швидко, жодна кішка не відрізнить іграшкове мишеня від справжнього.

— Ага-а-а! — збагнув Мохобородько. — Ти гадаєш, що кошаче збіговисько кинеться ловити мишеня?

— Неодмінно, — ствердив Півчеревичок, упевнений, що буде саме так. — У цьому місті розвелося стільки кішок, що всі живі миші давно накивали п’ятами. Так що моє мишенятко повинне їх страшенно заінтригувати.

— Про всяк випадок можна спробувати, — погодився Муфтик.

Нарешті всі молоковози і рибовози розвантажилися. Дорога звільнилася. Півчеревичок вийняв з-за пазухи своє іграшкове мишеня на коліщатах, ніжно потримав його в долонях і прошепотів:

— Будь прудким, моє мишенятко, будь прудким!

Потому прив’язав його ззаду до машини. Оце і всі при готування. Можна рушати.

ПОГОНЯ ЗА МИШЕНЯМ

Муфтик завів мотор. Автомобіль смикнувся і плавно покотив вулицею.

— Тільки витримало б моє мишеня, — бідкався Півчеревичок. — Воно ж не звикло до такої гонитви.