У підготовці до походу немає дрібниць, важливо все: «Що?», «Куди?», «Як?», «Навіщо?»... Але найважливіше: «З ким?». Відповідь на це запитання забезпечує блискучий успіх чи ганебний провал мандрівки. На цьому грунтується непорушний закон походу, встановлений ще нашими далекими предками: «З милим рай і в курені (наметі)».

Ні краса ландшафту, ні екзотика та чудеса туристської техніки не поліпшать вашого настрою і спогадів про похід, якщо він був отруєний присутністю людини, що не відповідає вашим уявленням про туриста. І якщо вже бути до кінця відвертим і називати речі своїми іменами, то рівень напруженості обстановки в такому мікроколективі слід визначити словом «смертельно». Водночас жодне лихо і підступність маршруту, примхи природи та інші катаклізми не здатні зіпсувати хорошого настрою товариству, в якому панує взаємна симпатія та спільність інтересів.

Це азбучні істини. Проте чимало походів нічого не лишили в душах учасників, окрім глухого незадоволення. А скільки маршрутів завершились раніше встановлених строків! Скільки блискучих задумів не здійснилося!

До речі, запобігти цим неприємностям дуже легко. Слід лише дотримуватися правил добору особового складу експедиції. їх усього 6 (шість).

1. Склад експедиції не повинен бути надто великим Звичайно, що для одного - багато, то для другого - саме враз, а для третього - замало. І все ж існує оптимум, перевищувати який небезпечно. Встановлюється він за методом вилучення: складаєте список усіх своїх знайомих, друзів, родичів, а потім викреслюєте нетуристів, скигліїв, іпохондриків і болільників. Як правило, залишається 6-8 чоловік. Це і є оптимум.

Втім, скільки б туристів не було, ясно одне: всі вони (всі!) повинні вміти плавати. Цей тезис навіть не вартий обговорення і будь-які історичні паралелі (наприклад, адмірал Нельсон) до уваги не беруться.

Слід також взяти до уваги, що кожна людина носить в собі загрозу пануючому в поході принципу єдиноначальності. Шестеро туристів обирають собі Адмірала і покірно виконують всі його накази. Восьмеро - вже здобувають собі право на обговорення і коментування наказів, десятеро - мають схильність до демократії, що, безумовно, небезпечно у мандрівці по воді, а п'ятнадцятеро, як правило, стають шаленим некерованим віче, що нагадує Великий Новгород часів занепаду.