МИКОЛА НОСОВ

НЕЗНАЙКО В СОНЯЧНОМУ МІСТІ

Роман-казка в двох частинах



Перекладено за виданням: Николай Носов, Приключения Незнайки и его друзей. Незнайка в Солнечном городе. Незнайка на Луне, «Советская Россия», Москва, 1971.

Малюнки КІРИ та ВІКТОРА ГРИГОРЬЄВИХ


ЧАСТИНА I



Розділ перший

Незнайко мріє


Деякі читачі вже, напевне, читали книгу «Пригоди Незнайка і його товаришів». У цій книзі розповідається про казкову країну, в якій жили малюки й малючки, тобто крихітні хлопчики й дівчатка, чи, як їх інакше звали ще, коротульки. Ось таким малюком-коротулькою був і Незнайко. Жив він у Квітковому місті, по вулиці Дзвіночків, разом зі своїми друзями Знайком, Поспішайком, Розтелепком, механіками Гвинтиком і Шпунтиком, музикантом Гуслею, художником Тюбиком, лікарем Пілюлькою та багатьма іншими. У книзі розповідається про те, як Незнайко та його друзі літали повітряною кулею, побували в Зеленому місті і в місті Зміївці, про те, що вони побачили й чого навчилися. Повернувшись із мандрів, Знайко та його друзі стали до роботи: збудували міст через річку Огіркову, водопровід із тростини та фонтани — такі, які вони бачили в Зеленому місті.

Коротулькам усе це вдалося зробити, після чого вони взялися проводити на вулицях міста електричне освітлення, встановили телефон, щоб можна було розмовляти з друзями, не виходячи з дому, а Гвинтик і Шпунтик під керівництвом Знайка сконструювали телевізор, щоб можна було дивитися вдома кінокартини та театральні вистави.



1 из 223