11.07.1917 р. — призначений командиром 1-го Українського запасного полку у Києві, який був сформований з частини Богданівського полку (прибув на посаду 14.07.1917 р.). У вересні—жовтні 1917 р. очолював на фронті 209-й піхотний Богородський полк. Після Жовтневого перевороту у Петрограді знов повернувся на службу до військ Центральної Ради, деякий час був помічником командира Одеської гайдамацької бригади. З кінця листопада 1917 р. — командир Гайдамацького куреня у Катеринославі. Загинув у січні 1918 р. у вуличних боях проти червоногвардійців та більшовицьких військ, у Катеринославі, під час Першої українсько-більшовицької війни.

РГВИА. — Ф. 409. — Оп. 2. — Д 45774; п/с 396 а; В обличчу памяти борців//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1932. — Ч. 4. — С. 22.

АВКСЕНТЬЇВ Володимир Федорович

(?—?) — підполковник Армії УНР.

Останнє звання у російській армії — підполковник.

У 1919 р. служив у Збройних Силах Півдня Росії командиром 4-ї батареї 8-ї артилерійської бригади.

Станом на 25.05.1921 р. — приписаний до штабу 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР.

Подальша доля невідома.

ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 653 — С. 57–60.

АВРАМЕНКО Никифор Антонович

(1893–1973) — сотник Армії УНР.

Авраменко Никифор, фото 1920-х років, Польща (приватний архів Галини Вечорек)

Народився у м. Верхньодніпровськ Катеринославської губернії. Закінчив Миколаївське інженерне училище (1916). Брав участь у Першій світовій війні, був нагороджений відзнакою Святого Георгія IV ступеня. Останнє звання у російській армії — прапорщик.