Ашахманів Павло, фото 1924 року (Юбилейный сборник, посвященный 6-й годовщине 21-й Пермской стрелковой дивизии. — Новониколаевск. — 1924)
У грудні 1919 р. потрапив під Одесою у полон до червоних. Служив у РСЧА, очолював полк та бригаду. За бої проти військ Російської армії П. Врангеля був нагороджений орденом Червоного Прапора. Залишився на службі в РСЧА після кількох чисток 1922–1924 рр. Закінчив Вищі академічні курси РСЧА (1924). Згодом — начальник 21-ї стрілецької дивізії РСЧА. Під час репресій воєначальників 1930–1931 рр. та 1937–1939 рр. також не постраждав. З 1935 р. — комбриг РСЧА. З 1940 р. — генерал-майор, викладач Військової академії ім. М. Фрунзе. Помер та похований у Ташкенті.
ЦДАВОУ. — Ф. 1078. — Оп. 2. — Спр.5. — С. 30–42; Євтимович В. Початки українського військового шкільництва в 1917–1918 р.//Літопис Червоної Калини. — Аьвів. — 1937. — Ч. 12. — С. 7–10. Юбилейный сборник, посвященный 6-й годовщине 21-й Отдельной Пермской стрелковой дивизии. Новониколаевск. — 1924
Б
БАЖАН Платон Артемійович
(?—?) — старшина Дієвої армії УНР.
Родом з Полтавщини. Станом на 1.01.1910 р. — штабс-капітан 74-го піхотного Ставропольського полку (Кам'янець-Подільський). Останнє звання у російській армії — підполковник.
У 1918 р. — старший діловод господарчої частини Військового міністерства УНР, згодом — Української Держави, з травня 1919 р. — у розпорядженні Військового міністерства УНР. З 25.08.1919 р. — старшина для доручень 2-го товариша Військового міністра УНР у справах постачання. Подальша доля невідома.