Голос Омеляна Косопизда. Скількі тєбя ждать можно, курва!

Голос Харитона Уйобищенки. Знов макарони, блядь!

Голос Альфреда Юхимовича.  А бацили шо нема?

Голос Назара Сивухи. Та не чавкай, ти - чучундра! Голос Магарича чавкає.

Деякий час з вагону долинає тільки чавкання, стукіт алюмінєєвих ложок та репліка Омеляна Косопизда "Давай компот на хуй!". Трохи згодом ми чуємо хтивий голосок Назара Сивухи - "Люда, ти готовая?", та якесь таємниче шарудіння. За декілька хвилин Люда виходить з товарного вагону, держачи акуратно складені стойкою забруднені алюмінієві пуломиски. Вона поправляє зачіску, надіває формєний бєрєт і закручує двері на дріт. З товарного вагону чути, як хтось сито ригнув і веселий регіт. З усього видно, що його мешканцям живеться гарно і весело. Входять Гаврюша Обізянов і Степан Срака, поглиблені в свої інженерні папки і розрахунки. Вони зайобані і закомплексовані.

Гаврюша Обізянов. По нашим даним, якщо будівництво не наєбнеться зараз - воно обов'язково наєбнеться в наступному кварталі.

Степан Срака (налякано). І шо тогда будєт, Гаврюша?

Гаврюша Обізянов (спльовує). Тюрма на хуй!

Голос Альфреда Юхимовича. Так от, друзі мої, єслі с женщіной правильно обращаться, то она становітся уже не жєнщіной, а сімфонієй етого, как єго...

Голос Магарича. Брамса!

Голос Альфреда Юхимовича. В пизду Брамса! Ото пизданув, як в лужу перднув!

З вагону знов чути як хтось сито ригнув, і голос Омеляна Косопизда - "Макарони блядь!"

Степан Срака (пошепки). От дє кайф ловлять!

Гаврюша Обізянов (до Люди). Хто там у тебе ?

Люда. Митці.