У Таємній експедиції Шешковський допитував Олександра Миколайовича Радищева. Відповіді були короткі: “Спільників не мав”. У гестапівській катівні Кирило Олександрович Радищев відповідав: “Спільників не мав…” Він загинув, коли йому було двадцять три роки.

Пригодницька кіноповість В. Підпалого і В. Добричева “Таємниці святого Юра” спершу захоплює гострим сюжетом, авантюрною колізією. Але поступово з усім неприхованим болем постає трагедія так званих січових стрільців, обдурених людей, які часто мимоволі ставали ворогами свого народу. Їх ошукали… І не останню роль у цьому відіграла уніатська церква, зокрема її “злий геній” митрополит Андрій Шептицький. Прикриваючись гаслами “свободи і самостійності”, він продавав свій народ спочатку Габсбургам, а згодом — гітлерівцям. Події повісті відомі з однойменного фільму, але й літературний варіант сценарію має неабияку пізнавальну і виховну цінність, ненав’язливо наголошуючи на тому, що наївність — небезпечна, марновірство — злочинне, людина, особливо — молода, мусить твердо знати, по який бік барикад її місце в житті.

Чітко визначився останнім часом основний тематичний напрямок української радянської фантастики. Активно пропагуючи досягнення науки, накреслюючи шляхи пошуку й піднімаючи пекучі питання завтрашнього дня, письменники створюють численні моделі майбутнього Землі, розкривають перед читачами всю небезпеку “ядерного шаленства”, екологічної кризи, втрати моральних начал. Торжество ідеалів гуманізму, підкреслюється в творах фантастів, — доконечна умова самого існування людства. Ці та інші тематичні особливості є характерними і для авторів цьогорічного збірника. Фантастика в їхніх творах стала демократичнішою, зрозумілішою, ближчою мільйонам читачів, які вільно орієнтуються і в сьогоднішніх проблемах, і в проблемах віддаленого майбутнього.