Влада й Сила - слуги Зевсові.

Гефест - бог-коваль.

Прометей - титан.

Океан - титан.

Хор Океанід - дочок Океанових.

Іо - діва-телиця, дочка Інахова.

Гермес - вісник Зевсів.

Скеляста гірська пустеля. Три божества - Гефест з молотом і ланцюгом в руках, Влада і Сила - підводять в'язня Прометея до скелі.

ВЛАДА

От і прийшли ми аж на самий край землі,

В безлюдну далеч Скіфії пустельної.

Пора, Гефесте, повеління виконать

Отцеве і до кручі стрімковерхої

5]

Оцього міцно прикувать зухвалого

Нерозривними ковами залізними.

Твій квіт укравши, на усе придатного

Вогню він сяйво смертним дав,- за гріх оцей

Повинен кари від богів зазнати він,

10]

Щоб научився Зевсові коритися

І так прихильно до людей не ставився.

О Владо й Сило, волю вже ви Зевсову

Вчинили,- більше вам робити нічого.

А я прикути бога чи наважуся

15]

Родимого до кручі буревійної?

Та зважитись повинен неминуче я,-

Отцевим страшно повелінням нехтувать…

(До Прометея).

Високодумний сину велемудрої

Феміди! Хоч недоброхіть, кайданами

20]

Тебе припну я до бескету голого,

Де ти людського не почуєш голосу

Й обличчя не побачиш; сонцем палений,

Увесь ти почорнієш і радітимеш,

Що світло дня барвистошатна вкрила ніч…

25]

Та знову сонце ранню росу висушить,

І знов тебе ця вічна мука гризтиме -

Бо ще й не народився визволитель твій.