Делтон відповів якомога офіційніше:

— Привіт і ласкаво просимо! Соляріанська Співдружність приймає від представника Ліги Кундалоа завірення в дружбі. Ральф Делтон, Прем’єр-міністр Соляріанської Співдружності, від імені всіх мешканців Соляріанської системи.

Далі він відрекомендував присутніх — урядовців, технічних радників, військовопосадовців. Це були важливі збори. Більшість владних і впливових осіб Соляріанської системи зібралося тут.

Делтон закінчив:

— Ця попередня зустріч скликана щодо пропозиції економічного характеру, недавно внесеної на обговорення до вашого уряду… тобто, до Великого Дому Кундалоа. Зустріч неофіційна, але транслюватиметься по телебаченню, і ризикну зазначити, що Соляріанська Асамблея діятиме виходячи з того, що побачить і почує на цих і подібних слуханнях.

— Розумію. Це гарна ідея, — Вахіно зачекав, поки присутні сіли, й собі присів на стільця.

Запала мовчанка. Присутні раз у раз поглядали на стінний годинник. Вахіно прибув точно у встановлений час, але Скорроґан зі Сконтару запізнювався. «Нечема» — подумав Делтон, але сконтаріани славилися поганими манерами. Не те, що кундалоанська делікатність, аж ніяк не схожа на слабкість.

За хвилину вже точилися салонні розмови на тему «Як вам у нас подобається?», у всіх різновидах. Вахіно, виявляється, за останні десять років вже не раз побував у Соляріанській системі. Це й не дивно, враховуючи все тісніші економічні зв’язки між його планетою та Співдружністю. Немало студентів з Кундалоа навчалося в земних університетах, а інтерес соляріанських туристів до Аваїкі був значним ще до війни. Маємо надію, що туристський потік незабаром відновиться — особливо, коли руїни буде відбудовано та…

— Авжеж, — Вахіно посміхнувся, — маємо надію. Кожен юний анамаї з Кундалоа мріє полетіти на Землю хоча б у гості. Це не лестощі, коли ми кажемо, що наше захоплення вами й вашими досягненнями безмежне.