Але цей шейх тримався як справжній володар. Глянув на Грейта зневажливо, і полковник з приємністю подумав, що в південних штатах лише за цей погляд його б повісили на першому дереві.

Шейх сів у кутку і сказав щось одному з закутаних по очі радників:

— Їх високість, — перетлумачив той, — нагадує, що його цікавлять справді красиві і молоді дівчата, бо його гарем — найбільший і найкращий на всьому узбережжі Персидської затоки.

Ангель, схилившись у поштивому поклоні, відповів:

— Я знаю смаки їхньої високості і привіз спеціально для нього найкращих дівчат Європи. Троянди Сіцілії — найвродливіші жінки чудового острова, який славиться жіночою вродою. Покажи йому Вероніку, — шепнув Грейтові.

Полковник збентежився. Вероніка була найпримітивнішою серед привезених, вона відзначалася безцеремонністю і нахабством повії. Коли Ангель пояснив, для чого їх привезли на Близький Схід, вона перша зрозуміла, що бідкання марні і її доля багато в чому залежить від неї самої.

Грейт відкликав Ангеля до сусідньої кімнати.

— Починати з Вероніки?.. — запитав здивовано. — Ти ж чув, що потрібно шейхові!

— Цей слизявий князьок тільки вдає з себе… — зареготав Франц. — Я знаю його смаки: навіть Вероніка стане окрасою його гарему.

Вероніка з'явилася в блискучій сукні, яка щільно облягала стегна. Стрельнула оком на шейха і сіла напроти нього, виставивши круглі, обтягнуті прозорими панчохами коліна. Шейх пошептався з радником, зробив знак Ангелеві.

— Йди! — наказав той дівчині.

Шейх запропонував за Вероніку вісім тисяч фунтів стерлінгів. Грейт не розраховував на такі гроші й підштовхнув Франца, аби погоджувався, але той у розпачі замахав руками.

— Вісім тисяч за таку гарну дівчину? — аж захлинувся од обурення. — Вона прикрасила б гарем самого Сауда! Варто лише показати її королю, як…

Радник шейха не дав договорити. Піймавши погляд свого володаря, мовив тихо, але твердо: