— Давайте птахів охороняти,— запропонувала Оля,— годівниці їм зробимо. Незабаром зима настане.

Павлик зрадів, непомітно підморгнув мені і сказав жовтенятам:

— Якщо ви любите тварин і птахів, вам треба стати помічниками «Синього хреста».

— А це що?

— Що ми будемо робити?

— Як же йому допомагати? — загаласували діти.

Я відразу ж запитав:

— Що таке Червоний Хрест ви, звичайно, знаєте?

— Знаємо,— відповіли жовтенята, а Світланка додала:

— Червоний Хрест — це швидка лікарська допомога.

— А кому Червоний Хрест допомагає? — випередив моє запитання Павлик.

— Нашій бабусі,— сказав Антон.— Він до неї двічі приїжджав.

— Значить, Червоний Хрест допомагає людям,— підхопив я,— а Синій таку ж саму допомогу подає тваринам...

— Ось захворіла в когось собака,— знову перебив мене Павлик,— так її хазяїн може піти з нею до ветлікарні, на якій обов'язково буде намальовано синій хрест.

— І викликати ветлікаря на дім до хворої собаки теж можна,— сказав я,— тільки він приїде на машині не з червоним хрестом, а з синім.

— Я бачив таку машину,— радісно оголосив Антон,— вона теж швидко їздить. Тільки не гуде так голосно.

— Щоб людей не тривожити,— пояснив Павлик.

— А чому тваринам допомагає «Синій хрест», а не зелений або жовтий? — поцікавився в'їдливий Бориско.

Павлик спершу закліпав повіками. Очевидно, не знав, що відповісти. А я подумав і вирішив, що це ось чому. Зелений колір більше до природи підходить. Якщо його намалювати на ветлікарні, багато хто може подумати, що там не тварин лікують, а квіти або рослини. А жовтий зовсім непомітний. На сонці його навіть важко відрізнити. Кращого, ніж синій, не добереш, якщо червоний уже допомогу людям означає. Я і сказав про це Борискові.

— Звідки ти це знаєш? — запитав мене Павлик.