РОЗДІЛ І

Загадкове зникнення.

Женя Кисіль і капітан Горбатюк.

Перше знайомство з Вітасиком Граціанським.

    У суботу тридцятого вересня о тринадцятій годині двадцять п'ять хвилин раптово і загадково зник учень п'ятого «б» класу Вітасик Дорошенко.

Останнім Вітасика бачив його друг і однокласник Женя Кисіль.

— Ну, давай розказуй все по порядку! — Старший слідчий карного розшуку капітаи Горбатюк пильно примружився, дивлячись ла Женю. П'ятикласнику Кисілю здалося, що ті примружені очі зазирнули йому в самісіньку душу.

— Ну...— Женя зітхнув,— Ну, я вже казав Регіні Ігнатіївні... Я стояв у коридорі біла вікна. Бачу, Дорошенко зайшов до туалету. Минуло півгодини, а він не виходить. Нарешті я не витримав, зайшов — а у туалеті нікого нема.

— А може, ти не помітив, як він вийшов.

— Не міг я не помітити. Я весь час на двері дивився.

— А через вікно?

— Третій поверх. Та й зачинене було вікно. Тільки кватирка. Вузька така. Не пролізти. Він же не горобець, щоб через кватирку вилетіти.

— А чого ти у коридорі стояв?

— Його чекав... — Женя одвів очі. — Щоб помиритися.

— Ви посварилися?

— Ага.

— Чого?

— Та я йому наговорив...

— Що?

— Та... різних слів... нехороших.

— Нащо?

— Та... через того Вітасика.

— Якого?

— Та Граціанського ж... Новачка. Він у нас тільки з'явився...

— Граціанського, кажеш, новачка... — якось неуважливо повторив капітан Горбатюк, оглядаючи «місце події», тобто туалет.