Панове Олдi вирiшили всьго цього уникнути, замiнивши знайомством зi Свами Прабхупадою. Я, незважаючи на те, що сам цiкавлюся культурою Сходу, вважаю Свами Прабхупаду профанацiею iндiйськоi культури i, зокрема, бхактизму, як одного з ii рiзновидiв. Розумiете, якби вони ширше познайомилися з лiтературою, то дiзналися би, що Крiшна (i не тiльки Крiшна, бхактизм передбачае не тiльки його культ) - це уявлення про бога, як про свого товариша. Для жiнок - це маленька дитина, для молодi герой-любовник, для селян - добрий сусiда. Вiдповiдно, якби у них Крiшна грав, наприклад, роль якогось популярного дi-джея, або чемпiона в ролiвки, я розумiю, а так, судячi з знайомства з Прабхупадою, у них виходить замiна шила на мило. Вони одну профанацiю замiнюють iншою. Вiдповiдно Прабхупадi, в якого все перегорнуто догори ногами. Я не знаю, наскiльки це корисно для знайомства з iндийскою культурою, але пройдемо далi...

Судья: Я прошу извинить: о каких произведениях идет речь?

Прокурор: Мова йде про цикл "Черный Баламут". Згадувати книги? Добре. Розумiете, ось тут "Гроза в безначалье", "Сеть...", "Иди куда хочешь". Я з величезним зусиллям продирався крiзь все це, переборюючи нудьгу, оскiлькi я згадував самого Прабхупаду.

Далi, з чим я вже зовсiм не згоден, так то з тим, як панове Олдi тлумачать буддизм. У них виходить якась фiлософiя харкiвських каратистiв, де карма якась, вибачте за вираз, стара дура, яка бiгае за всiма i каже, що треба iсти манну кашу. Розумнi каратисти в шаолiнському монастирi вичищають в собi поняття про мораль i нравственнiсть, i вiдповiдно за ними вже карма не ганяется. Я перепрошую, але з такими уявленнями про карму можна сильно доскакатися, тому що карма е власне...

Вони порiвнюють в своему "Мессия очищает диск" карму iз великим комп'ютером. Hасправдi ж карма - це, скорiше, память, комп'ютер, яким е сама людина. Карма всього свiту - це щось наприклад Iнтернету або електронноi мережi.