Я слухав капiтана Небреху i вiдчував, що ми взяли не той курс i схибили не на якусь там жалюгiдну секунду, а на цiлих двi години розмови.

- А потвору зловили? - ввiчливо i делiкатно нагадав я.

- Атож! - схаменувся капiтан Небреха i хлюпнув у склянки антиречовини. - Коли я прибув на недоудену планету, потвора махала крильми i своуми двомастами п'ятдесятьма лапами тримала за комiр двiстi п'ятдесят найдосвiдченiших у Всесвiтi мисливцiв. Та на мене в чудовиська лапи не вистачило, i менi тiльки й лишилося, що врятувати цивiлiзацiу в сузiр'у Дракона. Скажу вам, що стрiляв я спокiйно, як у мiському тирi. Але я хотiв би ще раз повернутися до того моменту, коли наймудрiший з антикапiтанiв, а вiн, безперечно, теж разом з цивiлiзацiями Анти-Дракона врятував цвiт мисливства та рибальства антисвiту...

Нi, капiтана Небреху таки несила збити з обраного ним курсу!

3. ЦIКАВА АРИФМЕТИКА

Нинi навiть школярi знають, що в хатнiй бiблiотецi капiтана далекого мiжзоряного плавання Небрехи було 1000 наукових фолiантiв, кожен з яких мав не менше 1000 сторiнок i важив не менше трьох кiлограмiв: капiтан терпiти не мiг легковажних праць.

От i уявiть собi мiй подив, коли серед цих вагомих (у власному i в переносному розумiннi цього слова) творiв я побачив тонюсiньку дитячу книжечку "Цiкава арифметика". Вона важила не бiльше 100 грамiв i мала не бiльше 100 сторiнок.

Я перегорнув кiлька сторiнок i переконався, що з примiтивними задачами, якi заповнювали цю брошуру, впорався б навiть першокласник-другорiчник.

А проте в пiдручнику iсторiу космонавтики цього факту чомусь немас, хоч пов'язаний вiн справдi з незвичайною пригодою. Бiльш того, в iсторiу навiть не згадусться, що найславетнiший серед зоряних капiтанiв мав у своуй бiблiотецi дитячу книжку.

Але розповiм все до пуття, щоб раз i назавжди злiквiдувати цей ганебний iсторичний недогляд.

Було це так.