Я вже казав, що Чернову ще до старту вдалося створити кiлька рiзної складностi органiзмiв, яких доти в природi не було. Грубо пояснюючи - вiн брав живi клiтини, записував у їхнiх генах iнформацiю про органiзми, котрi мали з них розвиватися, i створював належнi умови для такого розвитку. Поза всяким сумнiвом, за час польоту до 61 Лебедя йому вдалося повнiстю опанувати можливостi генного програмування. Ви розумiєте, який могутнiй засiб творення опинився в руках екiпажу "Прогресу-1"?

Янов у задумi кивнув головою.

- Живi органiзми розмножуються за сприятливих умов у геометричнiй прогресiї. А коли йдеться про одноклiтинних, то тут темпи розмноження можуть бути просто фантастичними. Вiзьмiмо, наприклад...

- Ближче до сутi, - похмуро докинув Гришин. - Ми не в школi першого ступеня.

- Очевидно, ще пiд час польоту Чернов шляхом генного програмування створив якусь культуру мiкроорганiзмiв, здатних iснувати в умовах Рени, дивовижно швидко розмножуватися й надзвичайно iнтенсивно виробляти кисень з її грунту. На Ренi не було мiкроорганiзмiв-конкурентiв; створенi Черновим, звiсно ж, iдеально пiдiйшли для умов планети, i дуже скоро (я пiдрахував: за рiк з чимось) поверхня планети аж кипiла цими мiкробами, якi качали в атмосферу кисень, азот... одне слово, все необхiдне. Гинучи, вони готували (у прямому й переносному значеннi) грунт для своїх послiдовникiв. Згодом, коли цi мiкроби вже стали непотрiбнi, Чернов мiг знищити їх, створивши, примiром, культуру мiкроорганiзмiв, здатних харчуватися тiльки попередниками... А втiм, це тiльки один з можливих варiантiв. Приблизно так же можна дiстати все, у тому числi й необхiдну кiлькiсть води.

Тi члени екiпажу, що виготовляли складну апаратуру, робили на замовлення бiологiв Чернова спецiальнi iнкубатори, з яких культури мiкроорганiзмiв, потрiбнi для чергового етапу освоєння Рени, розселялись одразу по всiй планетi... Фантазувати на цю тему можна без кiнця-краю...