Та - о, яке щастя! - невдовзi з'ясувалося, що на планетi Земля, звiдки прибули космiчнi мандрiвники i де вони мають постiйну мiжзоряну прописку, усi аборигени вiд природи однобезголовi. Якась дивовижна примха еволюцiу прирекла ух на розумове калiцтво. Але земнi тубiльцi з мужнiстю, гiдною кращоу долi, нiколи навiть не пiднiмають дискусiй про комплекс власноу недосконалостi. Вони мовчки несуть крiзь тисячолiття свос страхiтливе прокляття еволюцiу. Ось чому у них так поширена i популярна загальновизнана аксiома: одна голова - добре, а двi - краще. Правда, у нас вона, на вiдмiну од землян, мас, як вiдомо, суто судово-процесуальний характер.

Та не будемо вiдволiкати себе вiд iсторичноу розповiдi хай навiть цiлком слушною етнiчно-космiчно-фразеологiчною розвiдкою.

У присутностi 100.000 повноцiнних жителiв столицi, якi разом тримали на плечах поголiв'я з 200.000 одиниць, капiтан Небреха дав представникам преси iнтерв'ю, сповнене, як на одну голову, свосрiдноу мудростi та деякого iнтелектуального забарвлення.

На запитання, що йому найбiльше сподобалося на Таотi, капiтан Небреха з вишуканою гiднiстю тонкого дипломата вiдповiв :

- Передусiм дозвольте вiд iменi усiх землян та землянок передати найпалкiший привiт та найкращi побажання усiм таотянам i таотянкам. А тепер з присмнiстю вiдповiм на ваше запитання. Поки що менi найбiльше сподобався чудовий вибiр мiсцевих страв, якi я мав нагоду побачити ще у космiчному просторi i якi, на жаль, i досi не смакував...

- Правду каже! - вiддано присднався до капiтанових слiв його вiрний штурман Азимут.

На запитання, як вiн розцiнюс власний героучний подвиг, капiтан Небреха з винятковою скромнiстю зазначив: