- Вибачте, Тетяно Львiвно. Прошу почекати з питаннями до мене i спершу вiдповiсти на мої. Така зараз ситуацiя. Вам нiчого не було вiдомо про попереднє обстеження брата?

- Я знала про те, що перед кожним виступом Вiтю перевiряють рiзнi лiкарi.

- А новий спецiалiст? Людина, з якою ваш брат нiколи до цього не зустрiчався?

- Звiдки вам вiдомо, що вони нiколи не зустрiчалися?

"Гра в схоластичнi вправи в суперечцi? Чому? З якої причини?"

- Але ви розумiєте, про кого я питаю? Вам що-небудь вiдомо про нього?

Вона заперечливо хитнула головою.

- Нагадаю його прикмети. Середнього зросту, щуплий, з близько посадженими запалими очима. Широкий нiс, тонкi губи, причому верхня дещо нависає над нижньою...

- За вашим описом вiн не дуже привабливий.

- Можете поправити мене. Вам доводилося зустрiчатися з ним?

Тетяна знову заперечливо хитнула головою.

"Вона щось не договорює. Я вiдчуваю її неприязнiсть. Розмова не вдалася. Та чи тiльки з моєї вини?.."

VI

От i з'явилася надiя - прийшла до мене разом з цим лiкарем. У минулi часи сказали б: "Його послало провидiння". Вiн з'явився в найважчi днi, коли припадки виснажили мене до краю. Жоден лiкар не мiг установити їх причину. Спочатку визначили, що це не епiлепсiя. I за те вдячний, якщо не виявиться щось страшнiше. Причина ж є. Може, припадки - наслiдок струсу мозку, що стався шiсть рокiв тому в автомобiльнiй катастрофi? Хтось менi розповiдав, що вiддаленi наслiдки струсу можуть проявитися i через багато рокiв. Особливо, якщо в мозку є уродженi аномалiї. А може, вони є i в моєму мозку?

Почекай, почекай, друже, але в такому випадку i струсу не треба. Досить спадковостi.