Потiм свiт потряс божевiльний проект Гершера. Свiтова думка запротестувала. Преса, радiо, парламенти гаряче коментували цей проект. Ряд європейських академiй, в тому числi всi академiї соцiалiстичних країн, були категорично проти того, щоб роботи в Гренландiї починалися. Але свiтова громадськiсть, паралiзована навалою страшних подiй, розгубилася... Тому Гершер змiг без перешкоди розпочати гiгантське будiвництво на пiвнiчному березi Гренландiї. Всесвiтня Академiя мовчала. В нiй панувало декiлька рiзних думок в питаннi здiйснення цього плану. Деякi вченi i окремi уряди схилялися до тої думки, що треба врятувати хоча б частину людства, а насамперед дiтей...

Та багато найвидатнiших вчених безперервно шукали бiльш достойних шляхiв для врятування людства.

I ось серед бурi зовсiм протилежних думок пролунав тверезий голос росiйського iнженера.

3 листопада 19... року була скликана надзвичайна сесiя Всесвiтньої Академiї Наук за проханням Росiйської Академiї Доповiдь робив iнженер Тригуб.

В конференц-залi академiї, де зiбралися сотнi великих вчених, панувала мертва тиша. В минулi роки засiдання вiдбувалися в атмосферi диспутiв, дружнiх i навiть ворожих суперечок. Але тепер було не до цього Академiя уважно розглядала кожен проект Визначалася його доцiльнiсть для врятування Землi, i бiльш-менш реальний проект передавався надзвичайнiй радi.

Тригуба вченi свiту знали, як талановитого iнженера i вченого, творця космiчного велетня. Тому в залi вдоволено загомонiли, коли атлетична фiгура Валерiя з'явилася на трибунi...

На його обличчi був спокiй. Вiн сказав:

- Дорогi друзi! Те, що я скажу,- не буде перебiльшенням! Я i ряд членiв нашої академiї знайшли вихiд з тяжкого становища, в якому опинилися наша планета i людство! Час не жде - i я буду лаконiчним!..