УР довго не мiг вирiшити проблеми. Нарештi, ланцюжок спiвставлень привiв його до думки, що немовлята, яких вiн годує, в майбутньому стануть дорослими космонавтами.

- Маленькi люди наберуться досвiду, - сказав УР. - Вони познайомляться з iнформацiєю i виконають завдання.

Пiсля цього УР заспокоївся. Вiн знав, що зробив усе, що мiг.

IV

Минали днi. Мiсяцi. Роки.

УР повнiстю оволодiв обов'язками няньки. Вiн годував дiтей, купав їх i навiть прав пелюшки. Всю цю премудрiсть вiн вичитав у бiблiотецi. Дiти росли. Скоро вони вже виросли з пелюшок i почали бiгати по палатi. Вони звикли до УРа i навiть гралися з ним. Але автомат не брав участi у їхнiх iграх, вiн лише з подивом вiдзначав, як багато енергiї витрачається маленькими людьми для неосмислених рухiв.

УР помiтив, що вони рiзнi, хоч i дуже схожi. Вiн вiдрiзняв їх по запаху, по незначнiй вiдмiнностi у зафарбленнi шкiри, очей, волосся. Того, що був трохи темнiший, УР назвав Iкс. Того, що свiтлiший, - Iгрек. Вони запам'ятали свої iмена i радiсно вiдгукувалися на них.

На другому роцi польоту УР збагнув, що маленьких людей треба вчити, що треба вкласти в їхнi системи iнформацiю. Але як? Адже в них iнша будова, нiж в УРа, i їм потрiбна своя, людська, iнформацiя.

УР згадав, що на кораблi є фiльмотека. Там, на плiвках, записанi рухливi зображення подiй iз життя людей. Автомат переглянув i вiдiбрав деякi з них. На них були записанi уроки навчання для дошкiльнят.

УР змонтував у палатi кiнопроектор, запустив перший фiльм. Iкс та Iгрек, побачивши на екранi постать жiнки, яка дивилася на них i щось говорила, радiсно кинулися до неї. Але вони зiткнулися з холодною поверхнею екрана. Дiти здивовано вiдступили, знову пiдiйшли ближче. Жiнка, як i ранiше, не виходила до них, вона перебувала у бiлiй рамцi.

Дiти довго плакали вiд образи, а УР стояв над ними, не розумiючи, чого їм треба. Вiн знову ввiмкнув кiнофiльм, але маленькi космонавти не хотiли дивитися на нього.