- Очевидно, тут дiяв принцип стандарту. Iкс похожий на капiтана, а Iгрек - на Марiю.

Юнi космонавти вже самi орiєнтувалися у складних системах корабля, вивчали науку Землi. Вони жадiбно поглинали могутнiй потiк неосяжного знання, засвоювали його. Вони з тривогою i хвилюванням спостерiгали за життям Землi, яке виникало перед ними в численних фiльмах, узятих космонавтами з рiдної планети. Iкс та Iгрек нарештi зрозумiли, що не вони i не УР одержали завдання летiти в iншу зоряну систему, що на кораблi мусять бути iншi iстоти - люди. I тодi юнаки рiшуче приступили до УРа, який уникав розмови на цю тему.

- УР, ми вже не маленькi, - сказав Iкс. - Ми вирахували. Зорелiт вилетiв iз Землi ранiше, нiж ми народилися. Значить, ми виникли на зорельотi. Де нашi батьки?

УР довго не вiдповiдав. Нарештi вiн сказав:

- Так. Ви вже дорослi люди. Я скажу. Ви виникли на зорельотi. Корабель вели вашi батьки та iншi люди. Зорелiт потрапив у потужний потiк радiацiї. Всi вони загинули. Залишилися тiльки ви в iзоляторi. Все iнше ви знаєте. Я вирiшив вести корабель далi i виконувати завдання Землi.

- I виховав нас? - прошепотiв Iгрек. - Який же ти молодець, УР.

- Чому молодець? - здивувався УР. - Я лише виконав завдання Марiї.

- Хто така Марiя?

- Ваша мати. Це її воля виховала вас. її воля, втiлена у мене. I розум людей, якi створили мене.

- Ти просто дуже скромний, УР, - озвався Iкс. - Ти мiг би бути хорошою людиною.

УР промовчав. Вiн не знав, що значить бути людиною. Вiн подумав, заявив:

- Коли вернемося на Землю, я ще дещо вiдкрию вам. А поки що - закiнчимо цю розмову.