Будь-які зображувальні засоби цілком виправдовують себе, якщо мета художника відповідає соціальним і моральним критеріям, котрі висуває перед нами реальне життя. Втілення художнього задуму у фантастичних формах не тільки не відводить від реалізму, а й збагачує його естетичні можливості.

Перед нав’язаною агресивними силами загрозою знищення життя на Землі розширюються обрії сприйняття всього довколишнього. Література, мистецтво допомагають відчути найтонші діалектичні зв’язки помий поодиноким і загальним, безкінечно малим і безкінечно великим, поміж людиною і суспільством, технікою і природою.

Земля — наш спільний дім-корабель. Люди повинні знаходити між собою спільну мову, незалежно від кольору шкіри чи політичних переконань. Ми віримо, що колективний людський розум здолає конфліктні ситуації сьогодення. У боротьбі за торжество РОЗУМУ фантастичній літературі відводиться важлива роль.

З кожним роком, з кожним днем нестримно зростає сила людського впливу на довколишній світ. Вже сьогодні можна без будь-якого перебільшення сказати, що ми живемо у цілком рукотворному світі. Місто, село, лісові квадрати чи “незайманість” гірських хребтів — все несе на собі не просто печать людської цивілізації, а цілком залежить від діяльності людини. Нам не доводиться сподіватися, що саме собою зросте і змужніє ДОБРО, збудується світ для прийдешнього. Там, де послаблюється вплив людини, зростають хіба що бур’яни. Це стосується і соціальних та духовних сфер.

Література загалом і фантастика зокрема — це своєрідний авангард, який, торуючи нові шляхи в завтрашній день, допомагає людині уникнути прикрих помилок минулого, готує людство до зустрічі з грядущим.

Пригадуються слова Блеза Паскаля: “Небезпечно давати людині можливість ясно помічати, наскільки вона схожа на тварин, не показуючи водночас людської величі. Тою ж мірою необачним є навіювання думки про велич людини, не говорячи при цьому про її ницість. Але ще необережнішим було б мовчати про одне й друге…”