Відкриття № 1: Африка дуже велика.
Відкриття № 2: В Африці дуже багато дерев, які у нас не ростуть.
Відкриття № 3: Пісок в Африці на смак такий самий, як і у нас.
Що треба відкрити: Треба відкрити в Африці банани - вони ж бо дуже смачні (ананаси).
Нічого дивного, що од цих великих відкриттів Буртіус дуже стомився і зголоднів. Тож він розстелив на землі невеличку скатертину, видобув із похідної торбинки, в якій мав звичку носити найнеобхідніше, тобто харчі, пиріжок із м’ясом і заходився їсти. Не встиг учений відкусити вчетверте, як увагу його привернув якийсь здоровенний звір. Він виткнувся з-за кущів, утупив пожадливий погляд у Буртіусів пиріжок і почав наближатись.
- Е, ні-ні, - мовив великий дослідник, одразу зметикувавши, до чого воно йдеться, і ховаючи руку з пиріжком за спину, - я й сам голодний!
Другою рукою він розкрив свій щоденник і вже хотів було записати відкриття №4:
«В Африці живе величезний звір з чотирма лапами, довгим хвостом і жадібними очима»,
але не встиг. Знахабнілий і кровожерливий Толябун - а то ж, звичайно, був він, - дико заревів і кинувся вперед.
Від того страшного ревіння вчений знепритомнів і впав на свою скатертину, де й пролежав три години і чотирнадцять хвилин із затиснутим у руці пиріжком. А хижий невихований Толябун підбіг до торбинки і вмить зжер усе, що в ній було.
А було в ній немало: вісім пиріжків із м’ясом і сім із повидлом, чотириста грамів цукерок «Ану, відніми!», коробочка монпансьє і три яблука. Як бачите, не можна випробовувати долю, - я маю на увазі назву цукерок. Та не про те мова. Всі припаси поклала до торбинки турботлива Буртіусова матуся, яка в цей час думала, де ж то її синочок, і тихенько зітхала. Адже всі матусі завжди думають про діток.