— І коли нам очікувати отих несподіванок?

— У “Древі життя” я чітко вказую дату — 2280 рік, час нових осягнень, значного розширення сприйняття інформації людським мозком.

Людство тоді вже навчиться впливати на біополя. Бо що таке біополе людини? Воно несе для індивідуума таку ж інформацію, як звуки, слова, кольори. На біополя можна впливати, щоб врегулювати поведінку людей.

Людина вкусила з дерева пізнання. Так у Біблії написано. Але людина не встигла вкусити з дерева життя, тому й не стала безсмертною. Зостається одне: з допомогою пізнання, свого розуму нам самим виростити оте дерево життя. Ось у чому основний зміст моєї книги.

— Ви пишете у романі, що жителі Елії не знали Бога. Це Ваша позиція?

— Вам відомий такий вислів: шукати Бога всередині себе? Я не заперечую існування Вселенського Розуму. Але що є Його основою? Інформація! Тут ми наближаємось до проблеми підсвідомості. Очевидно, через підсвідомість і здійснюється наш зв’язок зі Вселенським Розумом. Достоєвський казав: краса порятує світ! А що таке краса? Це вища логіка організації! Ми можемо збагнути цю логіку нашою свідомістю? Ніколи! Красу ми сприймаємо тільки підсвідомо. Логічно — аж ніяк. Тут якраз включається інтуїція, незмінна частка підсвідомості. Інтуїція нам диктує: тут щось є. А людина без інтуїції нічого не вартує. У фаховому вимірі то вже буде не майстер, а ремісник. Можливо, Вселенський Розум через інтуїцію підказує нам розв’язання тих чи інших проблем.

Навіщо ми потрібні Вселенському Розуму? Очевидно, ми, наші біополя, наша підсвідомість становлять ту маленьку, жалюгідну частку Вселенського Розуму. А Розум виникає тоді, коли з’являється життя.