Цим він мені допік. Це була стовідсотково не його справа, і я з викликом озвався:

— Так! Якщо трапляється, то і каміння.

Він вперше глянув мені у вічі.

— Боюся, що ви неправильно мене зрозуміли, Попов, — з несподіваною м’якістю промовив він. — Я не збираюся втручатися у вашу роботу. Просто в мене виникли деякі нерозуміння, і я звернувся до вас, оскільки ви — єдина людина, яка у змозі, щось пояснити.

Ну що ж, коли зі мною по-доброму, тоді і я по-доброму.

— Взагалі-то, звичайно, каміння їм ні до чого, — сказав я. — Вчора в мене система трошки барахлила, і машини розкидали це каміння по всьому будівельному майданчику. Хто знає, навіщо їм це знадобилося. Потім, зрозуміло, прибрали.

Він кивнув.

— Так, я помітив. А якого роду була неполадка?

Я в двох словах розповів йому про вчорашній день, не торкаючись, звичайно, інтимних подробиць. Він слухав, кивав, а потім підхопив свою гілочку, подякував за пояснення й пішов собі геть.

І тільки в кают-компанії, доїдаючи гречану кашу з холодним молоком, я усвідомив, що мені так і залишилося незрозумілим, які такі нерозуміння обсідали улюбленця доктора Мбоги і наскільки мені вдалося їх розв’язати. І чи вдалося взагалі. Я перестав їсти й подивився на Комова. Ні, вочевидь, не вдалося.

Геннадій Комов узагалі, зазвичай, має вигляд людини не від світу цього. Постійно він виглядає щось за далеким обрієм і думає про щось своє, до біса величне. На землю він спускається тільки в тих випадках, коли хто-небудь або що-небудь, випадково чи навмисно, стає на заваді його шуканням. Тоді він твердою рукою, найчастіше без найменшої пощади, усуває перешкоду і знову злітає до себе на Олімп. Так, принаймні, про нього розповідають, та, взагалі-то, нічого такого-отакого тут нема. Коли людина займається проблемою інопланетних психологій, до того ж займається успішно, б’ється на передньому краї та зовсім себе не шкодує, коли при цьому, як кажуть, є одним із видатних «футурмайстрів» планети, тоді йому можна багато що пробачити і ставитися до його манер з певною поблажливістю. Кінець кінцем, не всім же бути такими чарівними, як Горбовський чи доктор Мбога.