Ті прозирання не тривожили його, та й бували вони не часто. Власне, до отого вечора на ярмарковому гулянні з ним не діялось нічого особливого. А потім уже стався другий нещасливий випадок.

Згодом Джонні не раз думав про це.

Ота пригода з Колесом Фортуни випала якраз перед другим нещасливим випадком.

Наче тривожне застереження з дитинства.

Улітку 1955 року по штатах Небраска та Айова колував під пекучим сонцем роз’їзний торговельний агент. Він сидів за кермом «меркурія» випуску 1953 року, на спідометрі якого набігло понад сімдесят тисяч миль, і клапани його мотора вже відчутно стугоніли. То був кремезний молодик, який ще зберігав подобу вгодованого маминого синка з Середнього Заходу: влітку 1955 року Грегові Стілсону було всього двадцять два, і тільки за чотири місяці перед тим він прогорів на своєму першому бізнесі — конторі малярних робіт у Омасі. Багажник і заднє сидіння «меркурія» були вщерть заповнені картонними ящиками з книжками. Переважали біблії. Різного обсягу й формату. Починаючи з найпопулярнішого видання — Біблії «Американської Праведної Путі» за долар шістдесят дев’ять центів, із шістнадцятьма кольоровими малюнками, на авіаційному клеї, що тримав її вкупі щонайменше десять місяців; далі — найдешевше видання кишенькового формату: Новий завіт «Американської Праведної Путі» за шістдесят дев’ять центів, без малюнків, зате з надрукованими червоним словами Господа нашого Ісуса; а для заможних хазяїв — Слово Боже «Американської Праведної Путі», розкішний том за дев’ятнадцять дев’яносто п’ять, в оправі з білої штучної шкіри, із золотою смужкою, де належало виписати ім’я власника, з двадцятьма чотирма кольоровими вклейками та чистими аркушами всередині для запису дат народжень, одружень та похоронів. Це найвищого ґатунку «Слово Боже» мало залишатися ціле аж два роки. Був там і ящик з книжками у м’яких обкладинках під назвою «Праведна Путь Америки і комуністично-іудейська змова проти наших Сполучених Штатів».