«Чого ж ти хочеш? - запитайте себе. - Звільнитися від тягаря цивілізації? Випробувань? Риску? Жертв? Чи приємної і не надто обтяжливої мандрівки, що майже не потребує зречення від усталеного способу життя? Хто ти: комфортофіл чи комфортофоб?»

Відповіді на ці питання повинні визначати ваш вибір. Надзвичайно сумне видовище - комфортофіли на порогах річок Кольського півострова чи комфортофоби на спокійних, повільних річках центральної України.

Отже, враховуйте свої уподобання - ось перше правило вибору маршруту.

Зважайте на свої можливості - друге його правило. Якщо ви обрали Єнісей і вирішили стартувати з його витоків, не призначайте фініш на острові Діксон. Не робіть цього, навіть маючи дозвіл дружини і тещі. Він вам не допоможе, коли до кінця вашої відпустки лишиться 3 дні, а ви, все ще вдивляючись за обрій, болісно міркуватимете: «Куди ж, до біса, зникло місто Красноярськ?» Про цю мандрівку навіть узимку ви будете розповідати ніяковіючи, бо якщо самі забудете, що вашою метою був Діксон, то дружина і теща, які благословили вас на подвиг, ніколи цього не забудуть.

Однак бувають і веселіші варіанти. Ви пливете по чарівній тайговій річці і одного прекрасного ранку виявляєте, що відпустка наближається до кінця (а маршруту кінця ще не видно). Деякі романтики-фанатики у подібних випадках дають у рідну установу телеграму приблизно такого змісту: «Змушені затриматися маршруті причини непрохідності тайги».

Звичайно, співчутливе керівництво видасть наказ на продовження відпустки нещасному. А вже потім схаменеться: «А де ж в тій непролазній тайзі знайшовся телеграф, з якого була надіслана зворушлива депеша?»

Навряд чи отримаєте задоволення з маршруту, розрахованого на 15 ходових днів (з 18 - що у вашому розпорядженні) при денній нормі 80 кілометрів. Навіть за відсутності непередбачених ускладнень вам доведеться скоротити стоянки і скасувати перше і друге днювання. А третє взагалі немає сенсу призначати, бо 5/6 особового складу (всього в похід вирушило 6 чоловік) зійдуть з дистанції задовго до її кінця.