В першу мить мені забракло слів.
Виховати капітана міжзоряної експедиції роботів – це була заповітна мрія кожного з нас.
І справді, під час останніх випробувань Гед Борт зарекомендував себе просто блискуче. Він спокійнісінько крокував крізь шалений вогонь, розважливо виконував завдання, відкидаючи з дороги розжарені уламки марситу, що будь-якої миті могли вибухнути й перетворити його на попіл. Хтозна-куди зникла Гедова подразливість, оприскливість, котрою наділив його попередній вихователь!
«Ось що значить правильне виховання, – думав я, крокуючи по пругкій пластиковій стежці. – Воно може позбавити учроба будь-яких вад».
Я йшов, незважаючи на колючі віти розквітлої акації, що траплялася мені на путі. В голові бриніли слова, сказані шефом на прощання:
– За два тижні в Ріо-Прадо розпочнуться відбіркові випробування для учробів-капітанів. Ото ж бо… готуйте Геда. Ви полетите туди обоє… Заслужили.
Я тоді й у голову не покладав, що через день із Бортом станеться ганебна пригода, пригода, що розіб’є всі мої райдужні надії.
Та розповім усе по черзі.
Того вечора я, як ви розумієте, був у доброму настрої. Поринувши у свої думки, я брів однією з вуличок Бази й не зчувся, як дійшов до величезної білосніжної будівлі спортзалу, котру вінчала титанова скульптура лижниці.
«Розімнусь трохи», – вирішив я, заходячи до вестибюля.
Спочатку я поплавав навзаводи з Річі – дресированим дельфіном. Відтак зробив кілька вправ на вестибулярному колесі. А потім, поділившись з товаришами на дві команди, ми досхочу пограли у баскетбол.
Коли я вертався до себе, було вже пізно. Повний місяць зависав над самою банею спортивного блоку. База спала: завтра чекав на всіх нелегкий трудовий день.
Прийшовши додому, я зазирнув у кімнату нижнього поверху. Гед спав, розкидавши дужі руки. «Спав» – цей термін стосується, звісно, людей. Насправді, в робота під кінець напруженого дня автоматично вмикається іонний уповільнювач, і мозок дістає перепочинок. У такий спосіб учроби поновлювали рівновагу систем, надмірно перевантажених протягом дня. «Сон» був тимчасовим засобом – по тому, як навчання скінчиться, робот мав виконувати покладені на нього обов’язки без перепочинку.