Відтоді як жив і творив Жюль Верн, техніка зробила велетенський крок уперед. XX сторіччя стало епохою науково-технічної революції. Жюль Верн передбачав і це: «Хоч би там що я писав, хоч би там що вигадував — я завжди стою на грунті дійсності. Вже близька та пора, коли наукові відкриття перевершать силу уяви».

Так і сталося. Дивовижний «Наутілус» (роман «Двадцять тисяч льє під водою») поступився місцем атомним човнам. Відважні вчені успішно вивчають Північний та Південний полюси. В космосі побували десятки дослідників. На поверхні Місяця вже є сліди коліс місяцеходів і людські сліди…

Жюль Верн створив новий тип пригодницького роману. Він збагатив його новим змістом і підніс на вищий щабель досконалості його художню форму. В творах з ускладненою інтригою письменник не обмежується звичайними для пригодницького роману художніми засобами (подолання перешкод, досягнення майже недосяжної мети, розкриття таємниці тощо). Щоб по-справжньому зацікавити читача, він завжди вигадує незвичайний сюжетний хід або неймовірний поворот дії. Він показав себе винахідником не тільки щодо наукової фантастики, але і в доборі сюжетів, які відзначаються невичерпним розмаїттям, оригінальністю, новизною.

Герої творів Жюля Берна — мандрівники, вчені, винахідники, дослідники — завжди розумні, вольові, шляхетні й людяні. Вони не знають, що таке вагання, суперечності, сумніви. Обравши мету, вони йдуть до неї, долаючи всі труднощі й небезпеки. Вони невтомно борються за свободу і справедливість, захищають бідних і знедолених. «В Жюля Берна не знайдеш героя, який не був би готовий ризикувати життям, щоб урятувати іншого. Дійова великодушність, прагнення прославити людину, зобов'язуючи особистість спрямовувати свої зусилля на благо суспільства, — ось ті дві великі тенденції, що характеризують творчість Жюля Верна з погляду моралі», — пише сучасний французький літературознавець Гіслен де Дісбах.



5 из 300