Гаврюша Обізянов. Надо двері якось закрутить - це ж не богадельня, шо вони все лізуть і лізуть!

Альфред Юхимович. Та нехай, Люда обід принесе та й закрутить.

Входить Роже Городі - французський буржуазний націоналіст. Він у шикарному фланелевому костюмі з гарним капелюхом на голові.

Роже Городі (стука по вагону). Вилазь, хлопці, - свабода прийшла!

У вагоні мовчання.

Роже Городі. Хорош хнюпитись, хлопці, на волі хорошо - пташки, жито, квіточки, дівчата, шо хочеш - те й малюй, всіх куди хочеш - туди й посилай!

Степан Срака (пошепки). Явна провокація, хлопці, - ми виліземо, а він хвисть і сам залізе та й буде макарони один за всіх наябувать!

Альфред Юхимович. (до Роже Городі) А бацилу даватимуть?

Роже Городі. Нє. Бацила тільки в Бога і в начальства!

Магарич. Ну то іди к хуям звідси!

Омелян Косопизд. Нас агітіровать на хуй! Ми самі кого хочешь загітіруєм!

З вагона вилітає камінюка і збиває з Роже Городі капелюх. Роже Городі палахливо тікає. Входить якийсь дідуган з довгими пейсами, одягнутий в лапсірдака, поверх лапсірдака у нього яскрава кацавєйка залізничних робітників, в руках у нього кувалда і лом.

Голос Магарича. Діду, закрутіть дрота [на хуй], бо дме [сквозить дуже]!

Дід мовчки закручує вагона на дріт і починає кувалдою методично вибивати утюги, завдяки котрим вагон стоїть на місці.

Голос Харитона Уйобищенки. Дєдушка пацаватий, ото воно йому надо отак їбошить!

Магарич. Амбальний дідусь. Мабуть і хуй ще стоїть! Стоїть хуй, діду?