На будiвництвi плота вiн був за прораба.

Яке добро - свiй автомобiль. Треба скоби? Будь ласка! Микита майнув до мiста, дiстав на будiвництвi арматурних прутiв, завiз у колгоспну кузню, "вiдстебнув", як вiн каже, червiнця ковалевi i привiз сотню скiб. Ланцюг добув у цеху металобрухту. Ото бездонна криниця будь-яких металевих предметiв. Микита як подивився, що туди привозять з рiзних пiдприємств, то вхопився за голову. Пiд прес йде таке, що слугувало людям сто рокiв! Там цiлi мотки новiсiнького дроту, сотнi кiлограмiв! Бiдони, банки, бракованi ванни, де лише десь цятка чорна чи трiснула емаль. Дозволили б забирати потрiбне людям, а натомiсть приносити справдi таку ж вагу металу, так нi. Що з воза впало, те пропало...

Та вже бог з ним, про те нехай думають господарi пiдприємств. У Микити свiй клопiт. На манiр Остапа Бендера вiн мусить розбагатiти своїм шляхом. У своєму короткому життi вiн вже перепробував чимало рiзних напрямiв i все не те, все кiнчалося тупиком.

Розводив нутрiй, навiть одружився для того, щоб не на однi руки. Нiчого не вийшло, нутрiї, коли його не було дома, попрогризали загородки й розбiглися, бо були голоднi. Дружина не подiляла життєвих планiв чоловiка. Мабуть, тому й сiм'я ця розпалася. Тодi Микита звернув увагу, що на приймальному пунктi порожнього посуду став працювати хлопець з вищою освiтою. Не минуло й року, як бiля того пункту вже стояв автомобiль "Жигулi" шостого випуску. Микита всiлякими правдами й неправдами влаштувався теж на таку посаду в сусiдньому районi. Та не минуло й року, як його вигнали. Дякував богу, що хоч не судили.

Микита Єгорович передав по акту своє господарство бiльш спритному в цих справах молодиковi, розписався за грошi, що вирахували за недостачу, й вискочив сухим з води.

Класики повчають, що життя - це боротьба. А за що люди у всi вiки боролися? За краще життя. Якийсь час Микита Єгорович працював на заводi у вiддiлi технiчного контролю. Сто сорок карбованцiв на мiсяць i сiмдесят карбованцiв премiї за квартал. Це не те що для життя, для iснування на свiтi - мало. Як же боротися за покращання долi? З ким? Всi люди поставленi в такi умови, що боротися неможливо. Станеш випускати бiльше продукцiї, тобi зрiжуть розцiнки i зарплата залишиться на тому ж рiвнi.