Вино поживніше за страви Маріам*. Зітхання вранішнє з грудей п'яниці краще, Ніж довгі молитви, що мурмотів Адхам**.

* Мати Ісусова.

** Суфійський шейх.

43 До гончара недавно я забрів, Що з глини й Бога б виліпить зумів. Та бачив я (сліпий хіба не бачив), Що він не глину мне, а прах батьків. 44 Як скажуть вам, що я лихий пияк, Невірний і найгірший із гуляк, — Це правда. В кожного своя вподоба. I в мене теж. Такий у мене смак! 45 Навіщо хмуриться і день у день журиться? На цім шляху тобі не трапиться криниця. Не в наших-бо руках всі наші справи. Долі Скорися загодя — так мудрому годиться. 46 Ці трави, чашнику, що мерехтять у полі, За тиждень схиляться і спорохніють долі. Тож наливай вина, збирай квітки, бо швидко — I не зоглядишся — як стануть луки голі. 47 Не з тих я, хто тремтить, коли в могилу гляне. Той світ надійніший за це життя обманне. Дав душу в позику мені Господь — і я Знов поверну її, коли мій строк настане. 48 Цей світ — прихилище для звірів і людей, Світань і сутінків стобарвний мавзолей, Нікчемний залишок Джемшідових бенкетів, Кістки Баграмові, що поглинає глей. 49 Що я живу й помру — хто з того користь має? З верстата нашого хто полотно знімае? Небесне полум'я найкращим людям очі Щодня випалює — й хоч би димок! Немає. 50 Ніхто з нас тайн одвічних не прогляне, Ніхто не розбере письмо незнане.