— Молімося Найвищому, щоб той день ніколи не настав, — озвався Вахіно стримано. — Ми вже спізнали війну.

Знову пролунав передзвін селектора, і робот оголосив зі своїми нелюдськими інтонаціями:

— Його високоповажність Скорроґан, син Вальтгака, герцог Краакенгеймський, Надзвичайний посол Імперії Сконтар в Соляріанській Співдружності.

Присутні знову підвелися, але наразі повільніше, і Делтон помітив неприязнь на дечиїх обличчях і деякі стишені вислови, коли посол увійшов. Безумовно, сконтаріани зараз не дуже популярні в Соляріанській системі, почасти з власної вини. І цьому навряд чи можна зарадити.

Точилася думка, що саме Сконтар був винний у війні з Кундалоа. Це була явна помилка. Біда в тому, що сонця Сканґ і Аваїкі, відстань між планетними системами яких сягала половини світлового року, мали третю зірку-супутник, яку земляни звуть Аланою, від прізвища капітана першої зоряної експедиції до системи. І планети Алани були на той час незаселені.

Коли земні технології потрапили до Сконтару й Кундалоа, першим наслідком цього стало заснування на обох планетах обох систем — паралельно — кількох конкуруючих держав, яким одночасно впали в око незаймані й зелені планети Алани. Обидві раси створили там колонії, почалися зіткнення, які врешті-решт переросли в огидну п’ятирічну війну, що знекровила обидві системи й закінчилася миром після переговорів за посередництва землян. Це був іще один другорядний конфлікт конкуруючих імперій, що було доволі звичайним явищем в історії людства аж до проголошення Всезагального Миру та заснування Соляріанської Співдружності. Умови мирної угоди були справедливими наскільки це можливо, і вимоги обох систем було більш-менш задоволено. Нині вони зберігали мир, особливо зараз, із нетерпінням чекаючи від соляріан допомоги на відбудову.