Себастьян був дуже самотній. Над усе любить сидіти біля слухового вікна І вдивлятися в хмари, що пропливають мимо.  І говорити до них. Власне, йому здавалося, що говорить він з однією хмарою — то вона тільки  змінює свої обриси.

Та якось у грозу хмара вибухнула страшним громом, і перед Себастьяном зависла кульова  блискавка. Старий відчув, що його мозок приймає невідомі хвилі, які випромінювала вогненна  гостя…




9 из 9