Мегадор

Ну то що, віддати дочку згодний?

Евкліон

Так, на тих умовах,

З тим приданим, як я сказав.

Мегадор

Віддаєш?

Евкліон

Так, віддаю.

Мегадор

Дай, боже, щастя!

Евкліон

Дай, боже, щастя! Але ти все ж пам’ятай:

Ми зійшлися на тім, що віддав дочку я без посагу.

Мегадор

Пам’ятаю.

Евкліон

Адже я знаю, як ви плутанину любите:

260 Було – не було рішення, залагодилося – не залагодилося,

Тільки б по-вашому вийшло.

Мегадор

Суперечки ніякої я

Не передбачаю. Щодо весілля, чому б нині ж

Нам його не справити?

Евкліон

Дуже добре.

Мегадор

Ну, тоді, мабуть,

Антична література. Греція. Рим

Я готуватися подамся. Це все?

Евкліон

Усе.

Мегадор

Йду. Прощавай!

(Ідучи.)

Гей, Стробіл, мерщій за мною, на ринок поспішай!

Евкліон

Він пішов звідси. Боги! Що за сила в золоті!

Думаю, він почув, що вдома скарб тримаю я,

Тому і пащу роззявив, завзято породичатись прагнучи.

СЦЕНА ТРЕТЯ

Евкліон, Стафіла. Евкліон

Агов, де ж ти? Розбовкала всім сусідам, начебто я

Дам придане за дочкою! Гей, Стафіла! Чи чуєш?

270 Я тебе кличу. Посуд відчищай, вимивай скоріше. Відбулися

Заручини. За Мегадора нині дочку віддаю.

Стафіла

Дай, боже, щастя! Та ж це неможливо: так раптово...

Евкліон

Ти, мовчи! Йди! Усе зроби, доки повернуся я з площі.

Двері замкни. Повернуся незабаром.

(Іде.)

Стафіла

Що ж робити мені тепер?