200 Я хочу про нашу справу спільну.

Евкліон (убік )

Ой, лишенько!

Золото поцупили з хати, і тепер він, знаю я,

Зі мною розділити його хоче. Ні, додому – гляну!

Мегадор

Ти куди?

Евкліон

Я зараз повернуся. Удома мені треба на дещо глянути. (Іде)

Мегадор

Упевнений, лишень скажу йому про сватання своє До його дочки, він вирішить, що це знущання. Зроду не стрічав таких скупих, як він, від бідності. Евкліон (повертається) Ціле, слава богу: якщо не гине, цілісіньке те. Підходячи, так боявся: просто перехопило дух! Мегадоре, я тут. У чому справа?

Мегадор

Я дуже вдячний.

210 Не погребуй дати відповідь мені, як щось тебе запитаю.

Евкліон

Що ти запитаєш? Інколи відповідати бажання немає.

Мегадор

Ось що. Як ти думаєш, рід гарний мій?

Евкліон

Так, гарний.

Мегадор

Слава не погана?

Евкліон

Анітрохи.

Мегадор

А вчинки?

Евкліон

Чесні.

Мегадор

Знаєш роки мої?

Евкліон

Немалі, так само, як і грошики.

Мегадор

Так само для мене ти бездоганним завжди був Громадянином, як і нині. Евкліон (убік ) Чує запах золота! (Мегадору. ) У чому ж річ?

Мегадор

Якщо так один на одного дивимося ми,

То тобі й мені на щастя і на щастя дочки,

За мене її ти віддай. Відповідай: нехай буде так!

Евкліон

220 Ай, ай, Мегадоре. Так чинити негідно тобі.

Перед тобою бідняк безневинний: що ж ти смієшся отак?

Ні словами, ні ділами я не заслужив того.

Мегадор

Не сміюся я, і глузувати з тебе причини немає.

Евкліон

Так навіщо тоді до моєї ти сватаєшся дочки?

Мегадор