То не бачити нам ні соколяти, Ані дівчини тієї красної, Тоді нас птахи почнуть бити В полі нашому половецькому!» * * * Сказав Боян, піснетворець давній Часу Олега ще й Ярослава, Про дні сказав Святославові: «Тяжко голові без плечей, А зле тілу без голови». Так само тяжко й Руській землі Без князя Ігоря. Сонце сяє в небі ясному, Ігор-князь — у Руській землі! Дівчата співають на Дунаї, В’ються голоси через море До Києва-города. Їде Ігор Боричевим До святої богородиці Пирогощої. Землі раді, городи веселі, Співають вони про давніх князів. Про молодих виспівують. Слава славна Ігорю Святославовичу, Буй-турові Всеволоду, Володимирові Ігоревичу! Здоров’я князеві й дружині, Що борються за народ християнський Із військами поганими! Князям і дружині слава! Амінь.