Чоловік із стогоном опустив стільця й знову припав до сулії. Жінка, що сиділа поруч, прихилилась до його спини.

– Крім того, – мовив мисливець по тривалій паузі. – Мого там – ну, може тисячна частка, а може й менше…

– Як ти гадаєш – запитала його вранці жінка. – Ми доживемо до кінця цього кошмару ?

– Ні ! – впевнено відповів колишній конструктор. – Хіба що оті хлопчаки.

На зворотному шляху він зламав лижу, три дні брьохав лісом майже по груди у підталому снігу, весь змок, замерз, застудився й ще за два дні помер.

15.11.98 – 06.12.98