Чайченко став коло Катрi i взяв її у танець. Вона, ота смiлива меткая Катря, немов перелякалася чого, збiлiла…
— Марусе, iзмiчаєш?
Маруся їм услiд дивилась своїм поглядом тихим. Скоро Чайченко пустив Катрю, усi дiвчата так i тиснуться до неї:
— А що? Чи знаєш, iз ким танцювала?.. Се Чайченко! Чайченко Якiв! А чого ж мовчиш? Чом не говориш? Не вподобався? Вподобавсь?
— Та я ще його добре й не розгледiла, — одмовляється Катря перед дiвчатами, сама озираючись округи, начеб вона у дикiй пущi опинилася.
Декотрi й вiри їй пойняли: "Та вбачай же бо, вбачай добре: другого такого нема!" — а которi — так з-пiд брови на неї подивились.
А весiлля, а танцi не стихають; в дворi усю траву зелену пiдкiвками винесли. Чайченко танцював зо всiма; брав i мене, i Марусю: яка на очi попаде дiвчина, ту вiн i бере.
— Вiн нами гордує, - обижалнся iншi дiвчата, — що бере нас, у вiчi не подивившися!
— Заждiть-бо, якi ж скорi! Нехай вiн трохи обсвiдчиться в нас, — вмовляли знов другi.
Мiж танцями зайшла розмова у дiвчат з парубками: чи добре iз багатою одружитись?
— Добре, як взяти любу та милу! — озвавсь Чайченко.
— Чому б тобi i не взяти, — одкаже йому Грицько Лепех, що сам, славили, кохав нишком молоду, — тобi нагани не дадуть, ти сам багатий.
— Багатий на дрiбнi сльози, — промовив Чайченко всмiхаючись.
Музики заграли, усi пiшли у танець — i Чайченко. Чи се вiн правду сказав, чи се вiн пожартував — хто його розбере! Ми усi з собою iзглянулися; багато дiвчат помовкло — задумалися.
Свiт вже бiленький розсвiтавсь, як ми з того весiлля повертали додому. Маруся i Катря нi словечка не прокинули. Я заговорю, "нi!.. еге ж!.. авжеж!" — одкаже Маруся: якiсь її свої мислоньки заносять, а Катря — то й зовсiм менi одвiту не оддає; то вона швиденько йде, нас попереджаючи, то вона одстане…
Тут нас парубки наздогнали, i Чайченко був мiж ними. Вклонилися нам i на добранiч дали. I Чайченко… Який в його голос був отруйний! I почуєш, i пiзнаєш всюди — хоч мiж дзвонами! А Катря наша? Де ж тiї жарти? Де тi вигадки колишнi? Вона ледве парубкам на добранiч оддала.