Кібертонці всі до одного закохані в техніку і не втрачають нагоди щось удосконалити чи винайти. Дорослі кібертонці роблять великі винаходи, а дітвора — маленькі, але теж дуже корисні. Хіба не здорово мати надувну подушечку, сидячи на якій ви будете вищі за всіх? Її придумав кібертончик Сі спеціально для низьких на зріст кіноглядачів. А інший школяр запропонував зробити так, щоб автомобілі гавкали по-собачому. Він доводив, що такий сигнал необхідний марновірним водіям: жодна кішка не посміє перебігти дорогу перед їхньою машиною.

У Кібертонії, як і в будь-якій іншій країні, є свої свята. Вони не виділені в календарях червоним, усе залежить від погоди. Розпукає листя — починається Великий Весняний Маскарад. Випадає сніг — люди святкують День Першого Снігу. Часом погода кепкує з кібертонців — приморожує в травні, шпує дощиком у грудні. «Це все через оті електромагнітні поля!» — нашіптують у таких випадках місцеві кумасі.

Того пам'ятного для кібертонців грудня надворі були великі калюжі. Люди були похмурі, як і небо. На всіх перехрестях торгували модними калошами, — вони не рипіли при ходінні, а насвистували вальс «Осіннє листя». І ось, коли здавалося, що зима вже не з'явиться, радіо припинило свої звичайні передачі. Слухайте важливе повідомлення! — гучно й весело оголосив диктор. — За даними кібертонського бюро прогнозів завтра, 31 грудня, сподіваємося мінливої хмарності з опадами у вигляді снігу!»

Тут повсюди засурмили сурми, — це кібертонці, дорослі й діти, виявляли свою радість. А награвшись досхочу, вони кинулися готуватися до свята — діставати лижі, сани, ковзани… Ну, і, звичайно, купувати моркву, бо сніговиків у Кібертонії ліплять точнісінько так, як у нас. Лише один громадянин, на ім'я Невіртомущочуєш, якого кібертонці звали просто Невірком, взяв у руки не сурму, а телефонну трубку, і, набравши номер бюро прогнозів, спитав: «А ви певні, що сніг випаде?»