Гонорея. Дiвчата, к нам керосин привезли.

Язва. Га?

Гонорея. В срацi нога!

Входить Випадєнiє Матки. Воно таке як i iншi, тiлькi мiж ногами у нього волочиться мiшок.

Гангрена. А хто це к нам лiзе?

Гонорея (шуткує). Та то якесь випадєнiє.

Випадєнiє Матки (ображається). А ти б на себе подивилась, вже стара блядь, а брючного костюма надiла, тьху! (Плює.)

Гонорея. Га-га-га! Ну от не можу, дiвчата, зато ж модно!

Дiя друга.

Вiтальня з портьєрою, тумбочкою i фiкусом. Над дiваном висить портрет Гiппократа. На дiванi сидить Iвасик i лiкар.

Лiкар. Iвасик, скажи «а-а».

Iвасик. А-а.

Лiкар(у захватi). Ми ковалi нашого щастя, Iвасику!

Iвасик. Бе-е. (Пускає слину.)

Лiкар(хвацько пiдхоплює слину). А ти молодець, Iвасик, знаєш, що слину лiкарi збирають на аналiзи. Я вже чемодан слини назбирав! (Ховає слину.)

Iвасик. У-у. (Б'є головою о стiну.)

Лiкар(у захватi). Настане день, i усi хвороби буде знищено.

Iвасик. Му-у.

Лiкар. Гарний хлопчик. Зараз лiкар випише рецептик i будем ням-ням дiмедрольчик. Хочеш ням-ням дiмедрольчик?

Iвасик. Хррр. (Харчить i пускає слину.)

В дверi гупають.

Лiкар. Хто там? Сюди не можна. Iде операцiя.

Голос за дверима. Не пизди.

У дверi гупають.

Лiкар(нервово клаца зубами). Iде рентген! Стороннiм вхiд заборонено!