Голос з натовпу. Нi хуя собi!

Данко. (Кричить.) Урааа! Вперьод, чмо японське!

Всi бiжать за Данком у напрямку протилежному тому з якого прийшли.

Дiя друга.

Болото. Входить натовп з Данком.

Данко. Iттiть!

Голос з натовпу. Та вже мабуть прийшли.

Данко. Контра. Не пиздiть. Iттiть.

Голос з натовпу. Я їбав таку жизнь.

Данко. Харош, пизда ваша мати. Шо поставали?

Запопадливий голос з натовпу. Данко! Серце згасне!

Справдi. Серце в руцi Данко починає гаснути. Данко кидає його з розмаху об кочку i затаптує ногами. Потiм вирива у себа печiнку. Печiнка вiдразу ж починає горiти синiм вогнем.

Данко. (несамовито реве) Iттiть!

Данко i натовп зниккають у напрямку протилежному тому з якого прийшли.

Дiя третя.

Пустиня. Входить натовп з Данком.

Данко. (шуткує) Вот нiхуйова пагодка. (Натовп мовчить)

Данко. Шо мовчите? Га? Де Iзергiль, стара блядь!

Голос з натовпу. Вчора здохла.

Данко. (Невпевнено) Iттiть.

Голос з натовпу. А не пiшов би ти на хуй!

Запопадливий голос з натовпу. Данко! Печiнка згасає. (Данко кида об пол смердючу згорiлу печiнку)

Запопадливий голос з натовпу. Данко! Нирки рви — вони горiтимуть. (Данко вирива нирки. Вони горять, але не так яскраво, як хотiлося. Тодi Данко i їх кидає у пiсок.)

Данко. Що, падлюки. Тепер довольнi? (Натовп мовчить)

Данко. Тепер Вам пiздєц! (помирає)