Воно втомилось ховатися, Воно хоче вийти на світ, щоб його побачили, тому й побажало прийти до мене.

Я не смію відповісти Йому — я відчуваю свою неспроможність. Воно переконало мене, що Йому приємно бути разом зі мною. Його образить моя відповідь: я ж не почуваю себе гідним такої великої честі. Я беру Його Серце в обійми і притискаю до грудей, ніби улюбленого друга.

Що я можу ще дати Йому?

Я не можу запропонувати Йому нічого, окрім моєї щирої дружби і повного безумовного довір'я. У мене є трошки любові, і я віддаю Йому цю малість, і віднині Він — той, хто робить все для мене.

Серце Його — друг, котрого я шукав усе життя і ніде не знаходив, тепер у мене є Воно, у мене є все, адже друг мій — сам Господь.

Боже Серце передає мені тепло цієї дружби. Його дружба зробить мене другом усіх, хто Йому друг, усіх тих, хто бажає бути Його другом; вона зробить мене другом і тієї людини, яка не знає, що у неї є лише один справжній друг: Серце Боже.

У думках я повертаюсь до тих, хто не схотів бути мені другом. Тепер, впевнений у Його любові, я впевнений і в тому, що зумію зберегти дружбу тих, до кого я тягнусь. Без сумніву, я зумію цілковито заволодіти їх любов'ю; цілковито, бо я хочу розділити її з ними. Це Він тепер усе влаштує для мене.

Це Він скеровує кожен крок, і Він більше не потерпить, щоб ті, кого Він вибрав, знову віддалялись від Нього, роблячи вигляд, ніби вони хочуть бігти лише від мене.

Його Серце — запорука повернення всіх тих, кого Він покликав.

Не можна більше гаяти час. Настала пора навернення, повернення додому.

Це Він. Він бажає цього, Він так вирішив! За Його волею Його Серце торжествує у серцях усіх люблячих. Гроза, що налякала Його паству, минулася. Серце Його — веселка, яка кличе усіх нас разом повернутися, прислухо-вуючись до Його волі.