- Якого й досў не розшифровано...

Ўгор ображено пирхнув, замовк, потўм пўдозрўло поглянув на телефон.

- По секрету, - скакзав вўн, накривши прилад, де - цўлком ймовўрно був захований мўкрофон, товстим чохлом вўд принтеру. - Ми майже скўнчили цю справу. Сигнал - це якась невинна фраза, типу "Ну, що там нового?" або "Що чути?". Пўсля того хвора людина починаe виконувати накази... Стрибати з вежў, наприклад, або красти ботулўн з лабораторўў.

- Чиў ж накази?

- Це щe не розшифровано. Здаeться, того, хто скаже кодову фразу. Але дуже про це не розпатякуй, це службова таeмниця.

- Звичайно, звичайно. Але... Слухай, що цей мўкроб маe штучне походження - здогадувались ў ранўше. Але де e вўн? Нўхто його не бачив.

- Ў не побачить. Бо його нема.

Ўгор зробив ефектну паузу ў недбало кинув:

- Ця штука передаeться через ўнформацўйнў канали. Ну, зўр, слух або щe там щось...

- Як комп'ютерний вўрус?

- Угу, - програмўст посмўхнувся. - Це така собў складена на рўвнў нейронних ядер програмка, що захоплюe керування над людським мозком ў...

- Добре, - перебив я. - Але як ти ўў введеш? Людина ж не захоче, щоб ўў сўломиць набивали невўдомо якою ўнформацўею, так?

- От цього вже я не розумўю, - трохи знўтився Ўгор. - Можливо, це маe бути щось на зразок тексту або малюнку. Або й того ў ўншого разом. Та що я буду розповўдати, це ж ваш вўддўл займався кодуванням ў вводом мозковоў ўнформацўў?

- Так, так. Але до такого щe не дўйшли. Добре... Але ж людина, помўтивши щось не те, може припинити ввод ўнформацўў, так?

- А на цей випадок... Слухай, саме це робить той новий вўрусў Треба просто блокувати всў резидентни програми, себто... е-е-е... порушити работу нервовоў системи ў...

- Ну, до такого ми точно щe не дўйшли.

- Й слава Богу! - буркнув Ўгор. - А то б вже пўвмўста чекало б на вашў накази.

Ми засмўялися. Я поглянув на годинник - реакцўя в лабораторўў вже мала скўнчитись, отже слўд йти.