- Я не хочу сумнiватися в екiпажi "Прогресу-1", - мовив Новиков. - Менi здається... Все, певно, вiдбулося так. На Ренi справдi є цивiлiзацiя. Припустiмо, вона чомусь поки що взагалi не хоче, щоб iншi цивiлiзацiї дiзналися про її iснування. На те, звiсно, є свої причини, а може, у поглядах на проблему контактiв там просто панує неправильно фiлософська концепцiя... Цивiлiзацiя Рени досить розвинена. I от бiля кордонiв її планетної системи з'являється чужий зорелiт. Реняни могли легко виявити його, перехопивши радiопередачi. Можливо, їм вдалося швидко зрозумiти нашу мову, але це навiть не обов'язково... Далi на мiсцi ренян я вивiв би з ладу - скажiмо, сталося зiткнення з метеоритом - передавальну антену "Прогресу-1", а згодом влаштував би йому випадкову зустрiч з котримсь iз своїх кораблiв. При зустрiчi з братами по розуму екiпаж, нiчого не пiдозрюючи, очамрiв би вiд щастя i з радiстю завернув би до Рени, щоб побачити їхню цивiлiзацiю й полагодити антену. Пiсля цього менi б тiльки й лишилося передати на Землю дезiнформацiю про свою планетну систему й iнсценувати загибель зорельота "вiд вибуху маршового двигуна".

- Гм... - мугикнув Янов, примружено дивлячись на екран за спиною Новикова.

- Гаразд. Хай буде так. На Ренi є цивiлiзацiя, i вона уникає контактiв, - докинув слово Гришин. - Але як тодi пояснити наше становище: перебої маршового двигуна? Виходить, вони заманюють нас до себе, а з нами й рятувальника "Мiраж-105". Навiщо? Адже вони не прагнуть контактiв...

- Неполадки конверторiв можуть бути просто випадком, - долучився до розмови Старцев, чомусь не зводячи погляду з Сергєєва. - А коли навiть не випадок, то реняни, я певен, зумiють зробити все так, щоб рятувальник повернув назад.

- Знову iнсценують загибель зорельота?

- Можливо, - вiдповiв Старцев.

- З усiх цих припущень менi зрозумiло принаймнi те, що за своє життя ми можемо не хвилюватися... - пiдсумував Янов, усмiхаючись.

- Тiльки в тому разi, якщо їм вдасться позбавити нас зв'язку з Землею, з Центром. Тiльки тодi...