З цiєю втiшною думкою вiн i заснув.

4

Уранцi Кодар вийшов зi своєї кiмнатки до снiданку. Вiн був неголений i, як здалося Мiкейросу, мав стомлений, навiть трохи змарнiлий вигляд.

- Як вам спалося, докторе Мiкейрос? - привiтав вiн господаря фразою, якою годилося б почати розмову не йому.

- Чудово, пане Кодар. Сподiваюсь, i вам теж? Прошу до столу. Чи, може, спершу душ? Знаєте, вiн у нас тут примiтивний. Ми самi грiємо воду.

- Я вже скупався в гiрськiй рiчцi. Вода там, щоправда, крижана, зате бадьорить чудово. Я знаю, що ви, панi Олiвейро, запрошували мене на чашку кави. А потiм, стурбованi моїм мовчанням, стукали в дверi. Але я не мiг вийти, поки ви тут спiлкувалися з доктором Крiшною. А менi конче треба було знати, хто чекає на доктора Крiшну за скелею. I скiльки їх. От я i скористався прочиненим вiкном. Як для першого поверху височенько було, довелося спустити шовкову драбинку.

- I скiльки ж їх? - не втримався вiд цiкавостi Мiкейрос.

- Троє. На щастя, всього троє. Як ми й передбачали. I це вiдповiдає вiдомостям, якi ми мали, починаючи нашу операцiю.

- Отже, я не помилився: ви все ж таки з таємної полiцiї?

- Нi. Здається, я вже казав вам це. Але тепер можу повiдомити, що ми налагодили контакти з вашою полiцiєю, бо сама вона з цiєю справою не впоралася б. Люди Крiшни мають величезний досвiд замахiв i пограбувань. Вiн найняв їх у Гонконзi. Прийомами дзю-до, джiу-джiтсу й карате вони володiють з такою вправнiстю, що нiж чи пiстолет їм практично не потрiбнi.

Пiсля снiданку доктор Мiкейрос запросив Кодара прогулятися.

- Напевне, вас цiкавить, про що ми говорили з Крiшною? - спитав доктор, коли вони вийшли з будинку.

- Я мiг би попросити вас переказати вашу розмову. Однак не буду приховувати: її записано на магнiтну плiвку.

- Навiть так? - вражено зиркнув на нього Мiкейрос. - Ви хочете сказати?..

- Не хвилюйтесь, досi вас нiхто не пiдслуховував. Магнiтофон я встановив тiльки вчора. Вашi особистi таємницi нас не цiкавлять. Та й не в наших це правилах. А от з доктором Крiшною у нас свої рахунки.