Тож невже я не впораюся з одним капiтаном? Та й Небреха, будемо вiдвертими, коли не займав свосу божевiльноу iдеу, поводився, як цiлком нормальна людина. Зрештою, про всяк випадок, у подорож можна захопити гамiвну сорочку.

А капiтан Небреха хлюпнув у фiлiжанки ще по кавi i, мабуть, вважаючи, що питання остаточно вирiшено, пiдсумував:

- Авжеж, уся планета святкуватиме нову перемогу людськоу думки. От тiльки учнi нам цiсу перемоги нiколи не подарують, бо обсяг шкiльноу програми, безумовно, набагато збiльшиться...

5. ПАРАДОКСИ КАПIТАНА НЕБРЕХИ

Капiтан Небреха не зволiкав анi хвилини. Це була людина дiла. Тiльки-но я одержав атестат космiчноу зрiлостi i штурманськi права, як ми стартували.

Слiд вiдзначити, що досвiдчений зореплавець приготувався до навкологалактичних мандрiв з ретельнiстю, якiй можна тiльки позаздрити. Вiн врахував геть усе.

Мiжзоряний вовк власноручно розiбрав старезнi ходики i щедро змастив кожен гвинтик густим шаром першосортного вершкового масла.

- Ми ж не роботи, - сказав вiн, складаючи ходики, - щоб пiд час аварiу живитися машинним мастилом. Хай навiть найвищого гатунку.

Та ще замiсть гирi припасував до ходикiв важкенький глек з висококалорiйною пастою.

А якi гамаки вiн зрихтував! Сiв i за одну нiч майстерно сплiв з мiцних скрутнiв сухоу хлорели прекраснi пружнi сiтки.

- На випадок чого, - пояснив Небреха, - ух можна буде розтовкти у ступi. Вийде прегарна юшка. Як не с, а це краще, нiж наминати чоботи або, скажiмо, жувати скафандри...

Авжеж, це був тямущий практик!

Плавання проходило спокiйно, хоч дещо одноманiтно. Адже капiтан, щоб не згаяти анi секунди, не зупинявся на жоднiй стрiчнiй планетi. Невiдомi свiти залишалися за бортом, ховаючи пiд атмосферною оболонкою своу принадливi тасмницi.